Минулоріч суспільство сколихнуло оновлення українського правопису. Точилися суперечки, ламалися списи, але більшість все ще боїться «проєктів» чи «етерів».

За останні роки запит на українську в медійному просторі, зокрема рекламі, значно зріс. Українська — це стильно і модно. Трендова державна мова — це невичерпний ресурс можливостей: наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів, а абсолютний рекордсмен — слово «бити», аж 45.

Ба більше, сьогодні суспільство вкрай позитивно сприймає продукт саме державною мовою, а не мовою сусідньої держави. Наприклад, у «Війні і мирі» Толстого тогочасна петербурзька еліта у протестному пориві перейшла з французької на російську. Зважаючи, що французька була для них фактично рідною, а російською вони говорили, як Азаров українською, це рішення сприйняли як подвиг.

Мова — живий організм, і її зміни невідворотні та необхідні. Тому поговоримо трішки про нові правила правопису.

Чому вирішили щось змінити? Востаннє український правопис переглядали за часів СРСР, у 1983 році. Тоді слів «антикорупційний суд», «стартап», «айфон», «комп’ютер» тощо не існувало, тож постала потреба унормувати їхнє написання. Мовознавці говорять, що новий правопис заснований на українській мовній традиції та новітніх мовних змінах. Їхні опоненти натомість стверджують, що він непослідовний. Що ж, залишимо суперечки філологам-мовознавцям і коротко огляньмо найбільш обговорювані зміни.

  • Частина «пів» у значенні половина — пишемо з іменниками окремо (пів яблука, пів Києва, пів вулиці). Винятки — слова, що з частиною «пів» утворюють нове поняття (південь, півмісяць, півострів).
  • Майже всі додаткові іншомовні компоненти (типу екс-, віце-, міді-, міні-, преміум- тощо) пишуться разом зі словами: експрезидент, віцепрем’єр, преміумклас, артдиректор, мініспідниця.
  • Проєкт і проєкція — одна з безкомпромісних змін нового правопису. Ці слова запозичені з латинської мови і мають у своїй основі корінь -ject. Інші слова, які теж його мають (наприклад ін’єкція), пишуться через «є» у корені. Фактично, ці слова завжди були винятками. Новий правопис це виправив.
  • У словах типу Гельсінки, гепі-енд, гостел, госпіс — літеру h передаємо українською г, бо вона ближча до неї за звучанням.

Українська має багато слів, запозичених із давньогрецької, і новий правопис має кілька нових уточнень щодо їх написання:

  • Буквосполучення au має орфографічну варіативність — як ау, так і ав: аудиторія і авдиторія, аудієнція і авдієнція, пауза і павза, фауна і фавна.
  • Буквосполучення th ми зазвичай українською передаємо як т — бібліотека, астма. А літера ф є запозиченою з давньогрецької, тому правопис теж закріпив орфографічну варіативність: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, міф і міт, ефір і етер. 

Також неабиякий гайп здійнявся у суспільстві щодо фемінітивів.

Фемінітиви — слова жіночого роду, які поділяються на дві групи: самиці тварин та розрізнення жінок за фахом, національністю, родинними зв’язками.

Фемінітиви є притаманними українській мові, їх легко знайти у словниках XIX — початку XX століття. Тому не слід вважати їх штучним конструктом — це данина потребам і вимогам часу, крок у напрямі поліпшення гендерної політики.

В українській мові існує безліч суфіксів, які можуть утворювати фемінітиви, але найбільш продуктивними на сьогодні є таких чотири:

  • суфікс -к-: директорка, вчителька, українка, ораторка;
  • суфікс -иц- додаємо до слів з основою на -ник, -ень та -ець: вершниця, засновниця, речниця, переможниця, службовиця;
  • суфікс -ин- додаємо до слів з основою на -ень або будь-який приголосний: виборчиня, плавчиня, фахівчиня, філологиня;
  • до іншомовних слів додаємо суфікс -ес-: поетеса, дияконеса, баронеса. 

Що, крім змін у правописі, необхідно відслідковувати при створенні рекламних заголовків? Потрібно впевнитися, що ви не використовуєте суржик і кальку. Це слова, що утворені через буквальний переклад. Такими поширеними помилками є «приймати участь» (правильно — брати), «на протязі двох днів» (правильно — упродовж), «зайняли перше місце» (правильно — посіли), «нижня білизна» (правильно — спідня), «ведучий спеціаліст» (правильно — провідний).

На завершення зауважу, що правопис — це лише інструкція, яка може допомогти зробити мову чистішою, мелодійнішою, більш правильною. Однак не варто забувати, що запозичення, сленг, жаргонізми роблять мову живою і ближчою до людей. Не варто перетворювати мовлення на рафіновану, книжну мову літературних героїв. Не бійтесь експериментувати і удачі на шляху вивчення української. 

Колонку написано на основі виступу Поліни в рамках MGID Talks Live. Наступний випуск MGID Talks Live відбудеться 16 липня. Директорка агенції Pleon Talan Катерина Співакова говоритиме про інфо-тренди в медійному просторі.