«‎Рекламна індустрія втратить $130 млн».
Як медіа і тютюнові компанії відреагували на закон про заборону реклами електронних сигарет
В Україні хочуть заборонити рекламу електронних сигарет та систем нагрівання тютюну. Медійники і тютюнові компанії називають такі дії непродуманими — вони завдадуть збитків бюджету та медіаринку

14 квітня

Любомир Шкіль

Що сталося?
1 червня Верховна Рада підтримала законопроєкт №4212 про внесення змін до статті 22 Закону України «‎Про рекламу». Документ забороняє рекламу тютюну та рідин для електронних сигарет, а також усіх видів електронних пристроїв для куріння тютюну.

Автори закону пояснюють, що дим електронних сигарет підвищує ризики хвороб серця та легенів. «Оприлюднені результати деяких незалежних досліджень свідчать про те, що при використанні електронних сигарет рівень деяких токсичних речовин, що виділяються, є в рази вищим, ніж у звичайних сигаретах», — говориться у пояснювальній записці до закону. На думку авторів документу, його реалізація сприятиме обмеженню вживання електронних сигарет, особливо молоддю та підлітками, на яких реклама впливає найбільше.

Це вже не перша за останній час ініціатива депутатів, спрямована на протидію розповсюдження електронних сигарет та систем нагрівання тютюну. Наприкінці квітня парламентарі у першому читанні ухвалили законопроєкт №4358, який вносить зміни до деяких законів щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу.

Законопроєкт передбачає кілька нововведень:
1
Виробники та імпортери електронних сигарет, заправних контейнерів і рідин змушені повідомляти Держпродспоживслужбу про інгредієнти продукту, токсикологічні дані та викиди, дози нікотину в них.
2
Забороняється продавати електронні сигарети особам до 21 року.
3
Обмежено продаж тютюнових виробів і рідин з ароматизаторами.
4
Виробники тютюнових виробів для бездимних сигарет мають подбати, щоб 30% площі упаковки займали медичні попередження.
Як відреагував медіаринок
Деякі гравці українського медіаринку розкритикували законодавчі зміни і пояснили, що це негативно вплине на заробіток багатьох ЗМІ. 9 червня в пресцентрі УНІАН відбувся круглий стіл, де медійники обговорили проблему. Adsider переповідає основні тези, які прозвучали під час обговорення.
Ринок не готовий
Шеф-редактор УНІАН Михайло Ганницький заявив, що після заборони реклами електронних сигарет та систем нагрівання тютюну індустрія втратить $130 млн. В умовах кризи, яку спричинила пандемія, медіа зазнають збитків, і частина з них може закритися.
Таке вже було
Ганницький також додав, що в нульових держава вже змінювала політику щодо реклами сигарет та алкоголю. «‎Така реклама в дев’яності та на початку нульових приносила медіа 60% заробітку. Після заборони ринок зменшився і медіа почали шукати інші джерела доходів. Між рекламними обмеженнями і збільшенням олігархічних медіа є прямий зв'язок», — каже Михайло.

У 2006 році в Україні прийняли Рамкову конвенцію ВООЗ про боротьбу проти тютюну. Вона забороняла рекламу, просування тютюну та куріння у громадських місцях. На сигаретах з'явилися маркування про шкідливість куріння. Оподаткування тютюнових виробів зросло.
Нововведення не продумані
За словами засновника та CEO «‎РБК Україна» Йосипа Пінтуса, нові зміни до законодавства не мають економічного обґрунтування. Для прикладу, аудиторія ділового журналу, який коштує 200 грн — дорослі люди. А значить, реклама в ньому навряд чи попаде в руки підлітку, який є вразливим до пропаганди куріння. На думку Пінтуса, в певних ЗМІ рекламу можна було б залишити.
Законодавці готові до діалогу
За словами Михайла Ганницького, до того, як за законопроєкти проголосують у другому читанні, деякі норми можуть змінити. Депутати і медійники ведуть діалог.
Не завжди реклама — це пропаганда
Голова наглядової ради «‎Укрпиво» Денис Хренов каже, що реклама алкоголю та сигарет буває двох видів: для створення попиту і для розподілення попиту. Перша закликає вживати, тому в світі та Україні вже заборонена. Друга розрахована на конкурентну боротьбу між виробниками. «‎Така реклама не призводить до збільшення вживання алкоголю. З її допомогою гравці ринку розподіляють між собою попит», — вважає Хренов.
Що думають тютюнові компанії
За словами керівника відділу роботи з держорганами «Бритіш Американ Тобакко Україна» Юрія Рилача, ринок тютюнових виробів — один із найбільш зарегульованих у порівнянні з іншими секторами економіки. Жорсткі обмеження маркетингових активностей існують впродовж багатьох років, а Верховна Рада поточного скликання вже приймала низку заходів, що регулюють торгівлю електронними сигаретами. Ці заходи набирають сили з наступного року — зокрема, заборона реклами тютюнових виробів для електронного нагрівання.

«Незважаючи на це, доводиться спостерігати справжнє цунамі з законопроєктів і різноманітних правок, які так чи інакше стосуються нашої індустрії. І задаємося питанням: нас і наших торгових партнерів хочуть зарегулювати до ступеня неможливості нормального функціонування або буквально знищити цілий сектор економіки, який генерує колосальні бюджетні надходження?» — говорить Рилач.
Компанія BAT хотіла би бачити цілісну стратегію, а не спонтанний набір хаотичних заходів, які та чи інша група інтересів у парламенті вважає за потрібне ініціювати задля отримання чергових грантів.

«Зрештою, у нас є уряд, який і має виступати основним регулятором, — додає Рилач. — Нам здається, що рішення питання лежить на поверхні — є Європейська тютюнова директива, давайте адаптуємо її та дамо час усім гравцям адаптуватися, як це і відбулося в ЄС».

У компанії «Філіп Морріс Україна» відзначають, що важко уявити, як бізнес може функціонувати з такими обмеженнями: «Депутати запропонували повністю позбавити нас голосу, зокрема прямої комунікації з користувачами, корпоративних комунікацій, інформування про нові продукти».
«Навіть у випадку однієї тільки нашої компанії мова йде про інвестиції в маркетинг у декілька мільйонів доларів на рік. Якщо закон приймуть з цими поправками, то інвестиції буде переглянуто кардинально»
У компанії вважають, що в разі набуття сили заборони вдарять не лише по тютюнових компаніях, але й по торгових мережах, медіа та сектору HoReCa. Поправки регулюють не тільки комунікацію, але й вводять заборону викладки товару на вітринах, заборону тютюновим компаніям бути членами бізнес-асоціацій, а також заборону прокату фільмів, де хтось курить в кадрі.

У «Філіп Морріс Україна» такі обмеження вважають надлишковими, адже тютюновий ринок зараз переживає період трансформації. Компанія поставила для себе глобальну мету переключити максимальну кількість курців на менш шкідливі альтернативи. «Вже доказано науково — курець, переключаючись на наші системи нагрівання тютюну, значно знижує шкоду для свого організму. Але зараз нам пропонують повністю заборонити говорити про таку можливість, позбавивши курців інформації про менш шкідливі альтернативи», — зазначають у компанії.

Представники компанії вважають, що вберегти дітей від реклами тютюну й алкоголю дозволяють сучасні технологічні інструменти. «Наприклад, можна визначати за допомогою незалежного оцінювача — GEMIUS, Google Analytics чи іншого — сайти, де переважну більшість аудиторії складають дорослі. Можна звітувати, як у США, за кожний прояв. Є багато більш розумних варіантів, аніж тотальна заборона комунікацій», — вважають у «Філіп Морріс Україна». Наразі компанія через бізнес-асоціації намагається донести свою позицію до депутатів.
Читайте далі Ресурс 1