Adsider

У першій частині цього тексту ми розбиралися, як монетизуються і працюють зі спільнотами суспільно-політичні видання, у другій частині розповіли про регіональні ЗМІ. Це третя, і остання, частина тексту про донейти і спільноти. Цього разу ми з'ясовували особливості роботи українських нішевих медіа.

В Україні нішеві медіа часто запускають різні компанії чи організації — тому вони мають фінансування зі старту. Це вигідна інвестиція для бізнесів чи організацій, бо медіа стає майданчиком, що підтверджує їхню професійність у своїй сфері, може робити внесок у місію чи бути каналом для просування певних товарів чи послуг. Частина таких медіа прагне монетизуватися, інша — не бачить у цьому сенсу.

Наприклад, школа комунікацій Bazilik запустила медіа про комунікації, громадська спілка «Освіторія» — видання про освіту і виховання, міжнародна бізнес-школа LABA — інтернет-журнал про маркетинг, менеджмент і бізнес, а медійна громадська організація Media Development Foundation — медіа про медіа The Lede.

Інша історія — це нішеві ЗМІ, запущені як окремий проєкт: онлайн-журнал про біг і здоровий спосіб життя «Ногибоги», репортажне онлайн-медіа Reporters, онлайн-медіа про інноваційний бізнес, розвиток і стиль життя MC.Today, медіа про тренди міського життя, прогресивний бізнес та освіту lviv.com, медіа для жінок The Devochki. Вони почалися або із захоплення засновників, або з бажання покращити життя певної групи людей.

Такі медіа одразу працюють на лояльність своєї аудиторії, а не на трафік. Для них якість контенту важливіша за кількість, а середня тривалість сеансу більш значуща за кількість відвідувань сайту.

Нішеві медіа зазвичай мають маленькі редакційні команди і кількість відвідувань сайту, яка не може конкурувати із суспільно-політичними ЗМІ. Їхня сила не в кількості, а в наявності лояльної і концентрованої аудиторії. Це і додає їм значущості для рекламодавців.

Такі медіа продають рекламодавцям ідею, що мають зібрану аудиторію зі схожими інтересами, високим рівнем довіри й емоційної прив'язаності до медіа, а тому їхнє повідомлення побачить саме цільова аудиторія.

КУНШТ. Науково-популярний журнал, який сприяє розвитку наукового світогляду і прагне допомогти людям зрозуміти, що наука — це цікаво. Видання просуває самоосвіту і формує спільноту людей, які цікавляться наукою. За словами співзасновника журналу Кирила Бескоровайного, їхня місія — популяризувати науку і дати доступ до науково-популярного контенту більш широкій аудиторії українців.

Заборона. Видання неновинного формату, розповідає читачу про суспільство і процеси у ньому за допомогою нетривіальних історій і експериментальних форматів. За словами директора з маркетингу Дмитра Пелимського, вони вирізняються тим, що цінують увагу свого читача, говорять про складні теми мовою зрозумілих йому людських історій, які не втрачають свою актуальність впродовж довгого часу.

Telegraf.Design. Єдине медіа на ринку, що фокусується виключно на темі дизайну. За словами редакторки видання Анни Карнаух, вони існують за рахунок своєї спільноти, читачів і спонсорів, які зацікавлені у розвитку дизайну в Україні.

Na chasi. Медіа для «позитивних сучасних українців», яке пише про міста, технології, бізнес і креативні індустрії. За словами засновника видання Олексія Федорова, вони розповідають про основні законодавчі зміни, не лізуть у зашквари і не пишуть новини, що стосуються Росії. Висвітлюють тільки позитивні події, що стосуються України.

КУНШТ. Журнал заробляє завдяки донейтам читачів, спільноті «друзів Куншт» і нативним проєктам. Крім цього, вони пропонують компаніям корпоративні програми: проводять для них науково-популярні лекції та заходи. До пандемії організовували події, мають постійний невеликий прибуток завдяки мерчу. А гранти від міжнародних донорів почали отримувати тільки цього року.

Na chasi. Медіа заробляє за рахунок розміщення пресрелізів, платних новин, написання статей, тестів і оглядів. Також вони мають банер на сайті, але використовують його для внутрішньої промокампанії преміального поста на комерційній основі чи для просування послуг розробки Deco.Agency, першого бізнесу засновника видання Олексія Федорова. Водночас Na Chasi — це теж комерційно успішний бізнес.

«Заробляємо за рахунок реклами, зокрема нативної. Недавно додали можливість зробити донейт. Для нас це не стільки про гроші, скільки про демонстрацію того, як це може виглядати. Ми можемо зробити подібне і для інших медіа, клієнтів Deco.Agency», — каже Олексій.

Заборона. «Найбільше патронів у нас з'явилося на запуску. Тепер треба набирати аудиторію. Працює те, що патреон розвішаний по сайту: деякі патрони прийшли після того, як ми опублікували дуже хороший матеріал. Також допомагають постійні нагадування. З'явилося декілька мегапатронів, які підтримують нас великими сумами», — каже Дмитро.

Telegraf.Design. «Наша спільнота вже нас підтримала. Час від часу ми нагадуємо читачам, що є можливість нас підтримати, але не хочемо весь час говорити про гроші, це напрягає. Має бути баланс», — каже редакторка Анна.

Команда медіа хоче, щоб усе було прозоро, тому щомісяця звітує: вони описують на сторінці у Facebook, як використовують отримані кошти. Це працює і як нагадування про підтримку.

Na chasi. У перший місяць карантину зависли деякі рекламні кампанії, водночас квітень став рекордним за дохідністю за весь час існування медіа. У травні дохід різко зменшився. У червні вдалося непогано заробити, але квітень все ж був кращим. Липень має вийти на рекорд за рахунок нативки та спецпроєктів.

«Na Chasi вже три роки. Ідею донейтів обговорювали ще з першого місяця, але я не дуже хотів їх запускати на початку, та й зараз не дуже цього хотів. Додали їх, бо нам потрібно мати це у портфоліо, щоб пропонувати технологічні рішення нашим клієнтам», — каже Олексій. Єдина комунікація можливості донейтів — це віконце, яке людина бачить, коли заходить на сайт.

КУНШТ. «Ми одразу відмовилися від банерної реклами — перед запуском сайту зрозуміли, що вона дратує або її не читають. Тому маємо тільки нативні матеріали, спецпроєкти, подкасти у співпраці з бізнесом. Я не бачу конфлікту між рекламною і читацькою моделями монетизації. У нас є жорсткі правила щодо реклами, ми співпрацюємо з тими, з ким співпадаємо цінностями, не робимо того, чого не робили б безкоштовно», — розповідає Кирило.