Американські законодавці хочуть посилити контроль над цим процесом
Непрозоро складений договір між рекламними мережами, які надають місця для показів (SSP – supply-side platform) та саму рекламу (DSP – demand-side platform) часто стає причиною того, що дані користувачів потрапляють до третіх осіб. Про це розповідає Ендрю Блюстайн з Adweek.
SSP зазвичай регулюють використання даних, які надають для DSP, щоб ті краще таргетували рекламу. Вони можуть обмежувати цю можливість або й взагалі заборонити передавати дані третім особам за умовами договору.
Та інколи SSP поступаються у цьому питанні своїм клієнтам, особливо авторитетним на ринку. Зазвичай DSP виграють переговори, пише Блюстайн, адже SSP не можуть собі дозволити втратити клієнтів.
За словами старшої віцепрезидентки напрямку глобальних операцій у SpotX Келлі Макмаон, DSP-платформи мать окреслювати, що саме вони можуть робити з даними, які зібрали під час біддінгу. SpotX, наприклад, дозволяє використовувати дані лише для таргетування і зобов’язує позбавитися їх через 30 днів. Та суворі правила можуть змінитися.
Усе через те, що DSP заробляють гроші не лише на заповненні рекламних слотів. Вони збирають та продають дані третім особам: брокерам, брендам або агенціям. Adtech-індустрія досі не врегульована, тому скандали, які виникали з Cambridge Analytica, доводять, що вплив даних з програматик-сфери виходить за її рамки.
Багато інформації використовують не лише для таргетування. Деякі DSP можуть передавати їх уряду для відслідковування мігрантів, наприклад. Тому законодавці хочуть врегулювати процес збору та поширення даних в adtech-індустрії, пише Блюстайн.
Зараз у деяких рекламних мереж в договорах є умова про те, що SSP можуть перевіряти, як DSP використовує дані. Такий аудит може змусити DSP до прозорої діяльності. Та лідер напрямку стратегічних даних у компанії Prohaska Consulting Пол Чіміно каже, що ще не бачив, щоб хтось когось перевіряв у просторі діджитал-реклами.
