Ми вже розповідали
про донейти і спільноти, які розвивають різні медіапроєкти, тепер розкриємо рідкісніше явище серед українських ЗМІ — пейвол, або ж платний доступ до контенту.
Читацька підтримка існує у трьох найбільш поширених форматах: одноразові внески (донейти), членство у спільноті (мембершип), передплата (пейвол).
Більшість українських медіа, які звернулися за підтримкою до читачів, обрали формат краудфандингових платформ та донейтів і/або роботу над розбудовою спільноти лояльних читачів, створюючи при цьому клуби читачів, «друзів» чи «спільників». І лише декілька обрали впровадити пейвол — систему, яка обмежує перегляд контенту передплатою.
На тлі спливаючих віконець з проханням підтримати медіа/незалежну журналістику, тобто формату донейтів чи спільноти, вирізняються чотири сайти —
Kyiv Post,
Mind.ua,
НВ,
20 хвилин. Ми поспілкувалися з діджитал-директором НВ Олегом Лисенком та консультантом Томашем Беллою, який допомагав виданню впровадити пейвол, щоб дізнатися, як працює ця модель та які результати вдалося отримати за час існування пейволу.
Частина контенту НВ, яка знаходиться за пейволом, доступна тільки користувачам, які оформили передплату на місяць чи рік вперед: це блок «НВ преміум», де зібрані матеріали виключно для передплатників.
Вид пейволу, коли закрита лише частина контенту, називають freemium. Є й інші два підходи: metered paywall
(коли читачам доступна обмежена кількість матеріалів кожного місяця) і hard paywall
(коли весь контент закритий і доступний тільки передплатникам).