«Мистецький Instagram».
Як створювався додаток для продажу мистецтва Cittart і на чому він зароблятиме

Засновники Cittart Дарина МоМот і Георгій Варданян розповідають Adsider про свій проєкт

25 березня

Кристина Замостьянова

З 20 березня в App Store можна завантажити додаток Cittart, який дозволяє продавати та купувати твори українських художників. Мета проєкту — зробити мистецтво доступнішим та сформувати локальне ком’юніті митців. Adsider з’ясував, навіщо співзасновники Дарина МоМот і Георгій Варданян запустили проєкт і як планують його розвивати.
Що таке Cittart
Cittart — це гібрид соціальної мережі та маркетплейсу сучасного мистецтва. Художники можуть розміщувати на платформі власні твори, а користувачі — купувати їх для своїх колекцій.

На стартовій сторінці проєкту, який фаундери називають «мистецьким Instagram’ом»,
розміщені роботи авторів. Алгоритми платформи оновлюють стрічки користувачів, щойно в додатку з’являється новий арт-об’єкт. Знайти картину або скульптуру можна і самостійно, скориставшись вкладкою «Пошук». Роботи можна сортувати за ціною, стилем, матеріалом, розміром, авторами та іншими параметрами.
Фото з соцмереж Cittart
Щоб придбати арт-об'єкт, потрібно додати його до кошика і створити замовлення, а потім внести завдаток у розмірі 15% від повної вартості твору. Автор має надіслати замовлення впродовж двох днів. Кур’єрську доставку післяплатою виконує Нова Пошта. Після отримання ви сплачуєте решту 85% від повної вартості товару. Придбана робота з’являється у профілі нового власника у розділі «Колекція». У будь-який час арт-об’єкт можна знову виставити на продаж.

Станом на 20 березня до Cittart приєдналися понад 100 українських художників, які розмістили в додатку майже пів тисячі робіт. На платформі представлені Олег Тістол, Олександр Ройтбурдт, Юрій Соломко, Миколай Маценко, Володимир Кочмар, Юрій Пікуль, Роман Михайлов, Apl315 та багато інших відомих та молодих авторів.
Наразі додаток працює на iOS, а версію для Android обіцяють випустити незабаром. Adsider розпитав засновників стартапу Дарину МоМот і Георгія Варданяна про те, як працює Cittart, хто працює в команді та на чому зароблятиме платформа.
Фото з соцмереж Cittart
Як народилася ідея
Дарина МоМот розповідає, що ідея Cittart народилася під час мандрівки Європою. На той момент вона вже неодноразово думала про створення маркетплейсу, але не мала унікальної ідеї — лише різні форми покращення наявних бізнес-моделей. «Одної ночі, в дорозі, — як це часто буває, коли не очікуєш, — я уявила новинну стрічку, в якій основний контент — це арт-об’єкти та все, що навколо них відбувається. Але не просто як статичні картинки, а складові історії, в якій розкриватиметься контекст та передаватиметься емоція», — згадує Дарина.

Наступного дня вона вирішила поговорити з друзями з IT. Першим, кому зателефонувала Дарина, був Георгій Варданян. Йому одразу сподобалась ідея і він без роздумів сказав, що готовий за неї взятись. «Це надало впевненості, а підтримка стала одним з вирішальних факторів, завдяки яким запустився продукт», — говорить авторка ідеї Cittart.
Co-founder і COO проєкту Cittart Георгій Варданян і засновниця проєкту Cittart, українська художниця, кураторка українського павільйону на Nord Art Дарина МоМот
Хто фінансує розробку
Георгій розповідає, що спочатку проєкт розвивався на власні кошти засновників. «Але детальні прорахунки довели, що без залучення інвестицій додаток перебуватиме в стадії прототипу ще дуже довго», — говорить він. У пошуках фінансування засновники пройшли з десяток пітчингів в Україні та за кордоном. У більшості випадків чули, що ідея гарна, але інвестори готові вкладати гроші лише після запуску додатку. «Такий сценарій нам не підходив: були потрібні кошти на підйом стартапу», — пояснює Георгій.

Так Дарина і Георгій почали виходити з презентацією на конкурсах проєктів. Першим в ідею Cittart повірив Український фонд стартапів. Згодом підтримав грантом Український культурний фонд. «Саме завдяки залученим інвестиціям у розмірі $100 тисяч ми випустили додаток», — говорить Варданян.
Команда Cittart
Дарина МоМот розповідає, що у Cittart є продуктова команда (дизайнер, мобільні розробники, бекенд-спеціалісти), маркетингова команда (піар-спеціалісти, дизайнери, SMM). Нещодавно вони почали співпрацювати з агенцією з діджитал-маркетингу Sensters. На думку засновниці, наразі для такого продукту всі ці ресурси мінімальні. «Переважно всі люди у нас — універсальні, оскільки залучені одразу до декількох процесів», — пояснює МоМот.

Георгій додає, що днями команда запустить відеоблог, у якому відомі підприємці та культурні діячі ділитимуться власним досвідом придбання та колекціонування сучасного мистецтва. Серед перших спікерів — засновниця «Міcто-сад» Євгенія Кулеба, економіст і голова артвидавництва Михайло Кухар, підприємниця з «молодого» списку Forbes Катя Зубарєва, телеведучий Пітер Залмаєв. «За допомогою проєкту ми покажемо, яке мистецтво відомі люди мають вдома, в офісах, яких митців купують і що їх на це надихає. Відеоінтерв’ю виходитимуть на YouTube-каналі Cittart та в соціальних мережах додатка», — ділиться Георгій.
На чому заробляє додаток
Варданян зазначає, що реєстрація та розміщення робіт у додатку безкоштовні. Кожен користувач та художник може вільно користуватися платформою. Невеличка комісія стягується лише у випадку успішного продажу. «Втім, якщо в процесі продажу якась із сторін скасує угоду, то кошти обов'язково повернуться користувачеві», — каже він.

МоМот додає, що у додатку немає реклами і в найближчому майбутньому точно не буде. «Наразі ми сфокусовані на побудові успішного ком’юніті, на популяризації та продажу мистецтва, — пояснює вона. — І вважатимемо своїм успіхом, якщо дійсно зможемо зробити більше продажів, залучивши нову аудиторію, і за рахунок цього простимулювати ринок до розвитку. Головне наше завдання — розвивати та стимулювати онлайн-продажі».
Дарина МоМот — про «створення арт-ринку в онлайні»

Дарина Момот
співзасновниця Cittart
Запуститися під час пандемії — це як без підготовки стрибнути з парашутом. Ти наче і знаєш, що він начебто має розкритися, але ти цього ніколи раніше не робив. І питання не в тому, що нам не вистачило часу на правильну підготовку, а в тому, що кожна помилка може нанести значно більше шкоди, аніж це було б за нормальних часів. Це стимулює і, можливо, це те, що змушує нас перформити краще, ніж у будь-який інший момент часу.

Група Сіль-Соль довела, що в Україні існує попит на недороге мистецтво вартістю до $100. Щоб продавати мистецтво в інших категоріях, ще треба працювати: насамперед будувати довіру між маркетплейсом і потенційними покупцями.

Процеси діджиталізації в Україні можуть бути набагато швидшими, ніж у світі. Адже країнам, що розвиваються, притаманно пропускати деякі етапи і відразу йти на наступний рівень. І оскільки в Україні арт-ринок дуже слабкий і на ньому є багато митців у вільному плаванні — художників, у яких немає арт-менеджерів, дилерів, галерей, — то вони звикли розвиватися самостійно.

Тож коли ми говоримо про Україну та перехід українського арт-ринку у діджитал, то це скоріш не про перехід у діджитал, а створення артринку в онлайні. І ми відчуваємо, що це становлення може бути достатньо успішним. Адже якраз приклад Сіль-Соль показав, що є велика аудиторія, яка не готова йти в галереї, спілкуватися з дилером. Деяким людям зручніше зробити купівлю онлайн: спокійно вдома роздивитися, порадитися з друзями, з родиною і придбати напряму в художника. Таким чином ми створюємо новий запит на мистецтво онлайн».
Читайте далі Ресурс 1
logo