Привіт, анаморфоз. Як ілюзорні 3D-коти і роботи-пилососи проникають у зовнішню рекламу
Анаморфічні ілюзії поступово захоплюють індустрію DOOH, зокрема й в Україні. Adsider згадує цікаві кейси та розпитує PR-директора «РТМ-Україна» Тетяну Денисюк про розвиток цього ринку
16 липня
Кристина Замостьянова
Днями на будівлі, що знаходиться на перетині вулиць Шота Руставелі та Рогнединської у Києві, з’явилася нова реклама від мережі магазинів електроніки «Цитрус». На великому екрані транслюється 3D-ролик із роботом-пилососом, який нібито ось-ось впаде з будинку.
У такий спосіб ритейлер прагне започаткувати новий тренд та заохотити креативний підхід до створення реклами. В Україні використання тривимірних анаморфічних зображень у зовнішній цифровій рекламі ще не набуло великої популярності, а от у світі цей напрям успішно розвивається вже декілька років. 3D-реклама вважається найбільш ефективною порівняно з іншими типами OOH (out-of-home).
За тиждень до появи реклами «Цитрусу» соціальні мережі заполонив величезний 3D-кіт, який дивував перехожих із однієї з токійських будівель у Японії. Цього фаворита соцмереж створила компанія з цифрового маркетингу Cross Space. Котореклама працює за власним розкладом з короткими появами протягом дня.
Ще один представник котячих — величезний лев — настільки реалістично гарчав перед стрибком з будівлі, що налякав занадто чутливих глядачів. Цей гігантський екран розташували у жвавому районі Ченду (Китай). Замовником реклами була компанія-забудовник TI Mansion, яка мала на меті просувати свій новий комплекс забудови в цьому районі.
Вірусною також стала й реклама, яку створила тайванська студія анімації та візуальних ефектів EDA Visual Effects Corp. На початку 2021 року вона випустила приголомшливу 3D-анаморфічну кампанію для гігантського дисплея Eskymall у районі Гушань, місто Гаосюн. Головним героєм реклами став доброзичливий циклоп, який дуже реалістично простягає руку до глядачів.
Здавалося, що бурхливі хвилі ось-ось виллються на голови людей з величезного акваріуму SMTown COEX у Південній Кореї. Анаморфна ілюзія щогодини з’являлася на будівлі на одну хвилину. Проєкт під назвою WAVE розробила у 2020 році компанія d'strict, яка спеціалізується на використанні імерсивних технологій для створення публічного мистецтва.
PR-директорка оператора Out-of-Home-медіагрупи компаній «РТМ-Україна» Тетяна Денисюк розповідає, що мистецька техніка створення анаморфічних ілюзій не є новиною ані в живописі, ані в зовнішній рекламі як складовій візуального мистецтва. Анаморфічні замальовки робив у своїх щоденниках навіть Леонардо да Вінчі, а першою картиною з елементами анаморфозу називають «Посланців» Ганса Гольбейна (1533 р.).
Тетяна Денисюк
PR-директорка оператора Out-of-Home-медіагрупи компаній «РТМ-Україна»
«Не можна говорити, що анаморфічні кампанії чи інші оптичні ілюзії стали “загальним місцем” в Out-of-Home — це завжди унікальні творчі рішення, арт-проєкти на рекламних конструкціях і в Outdoor-просторі. Однак рекламісти та дизайнери, які працюють в OOH-медіа, знають про можливості оптичних трансформацій і час від часу використовують їх при створенні реклами, — говорить Тетяна. — Іноді навіть залучали справжніх художників-анаморфістів, наприклад Курта Веннера, який у 2007 році робив 3D-графіку на підлозі для американської фармацевтичної компанії».
На думку експертки, поява подібних проєктів у Києві — результат трирічного руху діджиталізації української зовнішньої реклами, в якому наразі беруть активну участь усі провідні гравці ринку. «Кожен такий проєкт — комбінація високих технологій і мистецтва, а отже вимагає майстерності й витрат. Тому наразі це ймовірно будуть ексклюзивні рекламні рішення, а не масові кампанії. Рекламний формат для них — великі екрани, зазвичай певних форм із необхідним вигином, але ми знаємо кампанії із 3D-віжуалами на пласких LED-моніторах», — розповідає Тетяна. Вона вважає, що подібні рішення йдуть на користь розвитку української індустрії Out-of-Home media, рекламодавців і звичайних споживачів класно зробленого DOOH-контенту.
