3 червня Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №4184, також відомий як «‎Податок на Google». Він вводить ПДВ на онлайн-послуги компаній-нерезидентів. Тепер іноземні онлайн-сервіси, якими користуються українці, платитимуть 20% податку. Зокрема, закон торкнеться Facebook, Netflix, Steam, а також сервісів Apple та Amazon.

Законопроєкт доповнює статтю 208 Податкового кодексу такою нормою: «‎Електронні послуги, які компанії-нерезиденти надають фізособам на території України, обкладаються ПДВ (20%)».

Компанія-нерезидент — це компанія, у якої немає постійного представництва в країні. Для того, щоб надавати послуги українцям, вона повинна зареєструватися в українській податковій як платник ПДВ.

Норму про «Податок на іноземну рекламу» зі статті закону приберуть. Це означає, що українські компанії та ФОПи не платитимуть податок за купівлю електронних послуг у іноземних компаній (наприклад, за рекламу у Facebook).

Данило Гетьманцев, один з ініціаторів документу, опублікував у Telegram інфографіку, присвячену новим нормам. Вона пояснює, які послуги вважаються електронними, а які — ні.

Adsider попросив Chief LegalTech Officer у Publicis Groupe Ukraine Олену Андрієнко відповісти на кілька питань щодо ухваленого парламентом закону.

У чому суть законопроєкту?

Законопроєкт містить чотири ключові зміни:

Які наслідки чекають на звичайних користувачів та малий бізнес?

З одного боку, ПДВ — це непрямий податок, який сплачує кінцевий споживач. Тобто у компаній-нерезидентів, які надають електронні послуги, буде мотив підвищити вартість послуг.

З іншого боку, для багатьох таких компаній основним джерелом доходу є вартість реклами. Тому податок (або принаймні його частина) може бути перекладений на рекламодавців.

Крім того, наразі такі компанії сплачують податки у країні своєї реєстрації, і сума цих податків за певних умов може зменшуватися з огляду на суми податків, сплачених в інших юрисдикціях.

Зрештою, ринок послуг має свою динаміку, за якої збільшення вартості послуг часто супроводжується розширенням їхнього обсягу. Тобто, так, середній чек зростає, проте обсяг та якість отримуваних за цю суму послуг — також.

Чи призведе це до росту цін на рекламу та послуги?

Наразі мені невідомо, чи була оприлюднена офіційна позиція ключових провайдерів подібних послуг щодо того, як змінюватиметься вартість реклами у цифровому просторі (діджиталі) в Україні. Проте якщо взяти до уваги досвід інших європейських країн (скажімо, Великої Британії, Австрії та Туреччини), то подорожчання цілком можливе. Один із прикладів описаний Financial Times.

Чи підпадають під дію нових норм компанії на зразок AliExpress, що приймають замовлення в мережі, але доставляюь товари «без використання інтернету»?

Доопрацьований до другого читання законопроєкт визначає, що ні. До електронних послуг не належать посередницькі платформи, на яких відбувається лише бронювання житла, винаймання автівок, замовлення квитків на транспорт тощо, а самі послуги надаються за кордоном, а також послуги з дистанційного навчання, якщо мережа інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Окремо порадувало уточнення, що ПДВ не обкладаються освітні послуги, доступ до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні (слухачі) виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини.

Проте у вашому прикладі йдеться про замовлення товарів, а не електронних послуг. При отриманні товарів понад певну суму з таких товарів вже сьогодні сплачується ввізне мито, яке цілком покладається на покупця. Тож операції з доставки товарів «без використання інтернету» вже приносять дохід у державний бюджет України. Єдина відмінність: податок сплачується не за ланцюжком «покупець — продавець — бюджет України», а безпосередньо «покупець — бюджет України», збільшуючи фактичну вартість купованого за кордоном товару саме у такий спосіб. Про всяк випадок зазначу, що таке мито залежить від кількох чинників: вартості покупки, самого товару тощо.

Як це впливатиме на конкуренцію на українському ринку між гігантами й українськими компаніями на кшталт MEGOGO?

Формально українські й іноземні гравці опиняться у рівних умовах щодо сплати ПДВ в Україні. В ідеальному світі рівновага на ринку можлива у двох точках: або ціни українських провайдерів стримуватимуть ціни іноземних гігантів, щоб не втратити частку ринку, або ж підвищення вартості від іноземних гігантів створить передумови для аналогічних кроків з боку українських компаній. У реальному ж світі будь-яка зміна зовнішніх умов провокує загострення протистояння між гравцями ринку і намагання змінити його конфігурацію. Тому наслідки можуть бути доволі несподіваними.