Йосип: Наш комітет було створено дуже вчасно, адже на ринку є завдання, які можна вирішити лише разом з однодумцями, що бачать медіа як бізнес. Це робота з контентом, робота з глобальними гравцями — Google, Facebook тощо. Якщо паблішери будуть спілкуватися з ними самостійно, вони не зможуть ані отримати необхідну інформацію, ані вплинути на рішення гігантів. У комітеті це легше, адже є притомний канал зв’язку та спільна мета. Ми вже маємо перші перемоги, в основному завдяки Насті. Ми розпочали роботу, ми вже на зв’язку з глобальними гравцями, ми заявили про себе як про ринок. Це дуже важливо.

Михайло: Я вважаю, що в останні роки паблішерам стало набагато легше розвиватися. Медіа можуть легально заробляти гроші, щоб покрити свої витрати. Якщо говорити про проблеми паблішерів, то візьму приклад «Обозреватель». Великою проблемою є стосунки з гігантами, від яких паблішер отримує трафік. Раніше також поставала проблема заробітку на медійній рекламі у прозорому та зрозумілому форматі. В останні п’ять років ринок став більш технологічним і зрозумілим, тому ситуація змінилася.

Олексій: Низький СРМ. З розвитком programmatic багато хто почав переходити на аукціонну закупівлю, намагаючись придбати інвентар дешевше. Але якщо некоректно встановлювати налаштування для programmatic: bid floor, сегментування інвентарю тощо, то медійна реклама може здатися непривабливою для паблішерів. Тут важливо працювати з якістю інвентарю і його якісними характеристиками (viewability, CTR, час перебування на сайті) та коректно відбудовувати технологічні налаштування для продажу programmatic-інвентарю.

1. Невелика частка прямих розміщень та складність у роботі з ними (здебільшого через незнання схеми роботи programmatic-угод),
2. Небажання, в тому числі нерідко і з боку рекламодавців тестувати щось нове.

Комітет планує не розв'язувати проблеми за певного паблішера, а надавати усім паблішерам якомога більше інформації, порад, зворотного зв’язку, щоб у них на руках були усі відповіді і вони змогли серед них знайти ключ до вирішення своєї проблеми.

Йосип: У фінансових питаннях також є свої складнощі, адже велика кількість паблішерів віддає свою рекламу, бо не розуміють, що нею можна торгувати. Ми намагаємося спілкуватися з мережами, кінцевими рекламодавцями, сейлзхаусами та агенціями, щоб створити певну синергію та почати торгівлю рекламою. Сьогодні ціна реклами в Україні — одна з найбільш низьких у світі. Частково це пов’язано з економічною ситуацією в державі та пандемією, але ціни були вкрай низькими навіть до пандемії. Отже, справа також у дуже низькій культурі інтернет-бізнесу. Саме над побудовою такої культури ми зараз працюємо.

Це стане можливим, коли ми будемо ставитися до реклами як до товару — відділимо фінанси від ідеї. Це буде не швидко, адже довгий час у нас не було ринку як такого, але ми працюємо над залученням паблішерів. Тож запрошуємо усіх, хто хоче дивитися на медіа як на бізнес.

Олексій: Щодо монетизації, то наразі я б виділив такі тренди, частково світові, частково складені з мого досвіду щоденної роботи з сайтами:

• банери, programmatic-HB;
• прямі розміщення з затребуваним інвентарем і DMP;
• тізерні та СРА мережі;
• нестандартні формати. Повірте, їх можна так налаштувати, щоб вони не дратували користувачів. До речі, за нестандарти рекламодавці готові платити набагато більше;
• PR, і особливо спецпроєкти – сьогодні вони більш вдосконалені та вишукані, ніж ще 3-5 років тому, плюс тут можливі цікаві комбінації, наприклад, мобільні додатки + аудіо + відео + DMP.

Михайло: Був період, коли зв’язок «Обозревателя» з основними агенціями було втрачено, а відсоток медійної реклами був дуже низьким. І така проблема поставала перед більшістю медіа в Україні — через низькі доходи від медійної реклами їм доводилося концентруватися на прямих продажах та збільшувати долю PR.

Анастасія: У нас в комітеті є умовний порожній стілець, де ми дуже хотіли б бачити представників Google, Facebook та інших глобальних компаній. Ми навіть проводили перемовини з Google Україна.

Йосип: Багато хто вже намагався зробити це самотужки. Їздили на міжнародні конференції, розмовляли з Google, Facebook, але один в полі не воїн.

Михайло: Наразі відсоток трафіку і доходів, які дозволяють технології Google, вище, ніж дає нам Facebook. Раніше Facebook давав нам багато трафіку, але зараз ситуація змінилася, і саме ці проблеми з комунікацією може допомогти вирішити комітет.

Йосип: На ринку взагалі, на жаль, лишилося не так багато паблішерів, які продовжують тримати руку на пульсі співпраці з агенціями. Змінився рекламний простір, з’явився програматик, спілкуватися стало важче. Але ті, хто мають бажання, все одно здатні це робити. Зараз наше завдання — це говорити та просувати максимальну диверсифікацію джерел доходу паблішерів.

Олексій: Річ у тім, що сайтів значно більше, ніж рекламних агенцій, і відмінності між ними теж більш значні, ніж між агенціями. Наразі ми в Україні та індустрія в усьому світі намагаємося створити сприятливі умови, презентувати інструменти для об’єднання паблішерів.

Це суперактуально ще й через те, що ідентифікатори користувачів в тому вигляді, в якому ми до них звикли, зникають. І саме когорти/об’єднання паблішерів можуть стати чудовим варіантом альтернативи ідентифікації для подальшого таргетування. У себе ми розробляємо рішення Admixer ID, щось на кшталт Unified ID, проте зі своїми перевагами для ринку.

Йосип: Аналогічна ситуація була у 2002-2003 роках, тільки з телебаченням, адже коли багато людей, особливо на Сході, дивилися українські новини через російське телебачення. От і зараз в українські новинні тренди потрапляє немало російських сайтів, що суттєво викривлює інформаційне сприйняття користувача. Адже сьогодні у нас з Росією воєнні стосунки. Яким чином ми можемо виграти інформаційну війну, якщо порядок денний формують російські сайти?

Тому ми стукаємо до глобальних гравців і кажемо їм: у нас є проблема. Давайте відділимо Україну від Росії в інформаційному просторі, адже Росія використовує свої сайти як зброю.

Крім того, отримувати український трафік та заробляти на ньому мають українські сайти, а не російські.

Михайло: Прямі продажі зараз зростають: їх частка вже зрівнялася з часткою спецпроєктів. Завжди простіше йти до рекламодавця, коли можеш запропонувати і спецпроєкт, і ТБ, і інші формати. Нам стало набагато легше звертатися до рекламодавців напряму після появи власного ТБ.

Олексій: Не вистачає, на мою думку, згуртованості, комунікації з ринком та проактивності. Ми всі звикли працювати, поки працює. Проте сьогодні все настільки швидко змінюється, що вже просто неможливо працювати, нічого не змінюючи.
Я маю надію, що ініціативи IAB будуть сприяти змінам та налагодженню діалогу між усіма гравцями діджитал-ринку.

Йосип: Не впевнений, що їх відключать навіть у 2023 році, але ми у РБК-Україна вже побудували цілу стратегію. Основна її ідея у тому, щоб працювати зі своєю аудиторією і не відпускати її.

Олексій: Нещодавно Google оголосив про перенесення дати фінального скасування 3rd party cookies, і це на мою думку добре. Це дасть ринку змогу «докрутити» існуючі рішення, можливо, придумати якісь інтерпретації. Ймовірніше за все, що заміною 3rd party cookies стане кілька рішень, а не одне (хоча за два роки все ще може статися),

Тут ми знову торкаємося певної інертності українських сайтів, бо вони чекають на рішення. Що буде якийсь умовний файл, який можна буде завантажити і все – працюємо далі. Але так, на жаль, не буде.

І я вважаю, що для покращення ситуації важливо створити спільноту, де паблішери зможуть отримувати апдейти, в тому числі про останні розробки у цьому напрямку.

Дар’я: Це опитування, яке ми запустили серед агенцій, щоб зрозуміти, які тенденції з’являються на ринку, які інструменти тестують. А також створити актуальну картинку зрізу ринку. Це дасть рекламодавцям можливість інакше поглянути на свої стратегії, а паблішерам зрозуміти, куди рухається ринок. Аналогічний зріз роблять також у Канаді, Росії та різних країнах Європи.

Йосип: З одного боку, мотивацією стало те, що при роботі самотужки навіть у мене іноді виникають проблеми у комунікації з глобальними компаніями. З іншого — мені дуже хотілося б, щоб вартість інтернет реклами в Україні виросла. Саме для цього я прийшов у комітет.

Михайло: У комітеті я роблю майже те саме, що маю робити в «Обозреватель», тільки учасників і партнерів набагато більше. Тобто ти умовно говориш не один, а з величезним рупором.

Олексій: Моя особиста мотивація – це палаючі очі представників невеликих нішевих сайтів. Ці люди закохані у свої проєкти, і це відчувається в усьому: від дизайну до контенту. Але часто вони не зовсім розуміються чи не дуже зацікавлені у процесі медійної монетизації і не знають, що робити для розвитку бізнесу.

У платформ-гігантів з цим простіше: у них достатньо ресурсів — і людських, і фінансових.

Йосип: Спорт та кулінарія. Мені приходить дуже багато ідей саме тоді, коли я готую і креативлю з різними стравами. Я вчився цьому у різних країнах, так я відпочиваю.

Михайло: Всього потроху. Три роки тому я почав займатися вейкбордом — чудова річ, коли ти катаєшся 30 хвилин і потім маєш величезну крепатуру. У минулому році — вейксерф. У цьому році спробував великий теніс.

Олексій: По-перше, дружня команда і атмосфера в офісі. По-друге, я б рекомендував вчасно відволікатися, а не сидіти над якимось складним запитом до ночі.

І любити те, чим займаєшся, ніколи не зайве.